У 2011 році виповнюється 155 років з часу заснування села Широка Балка

(перша письмова згадка про нього відноситься до 1856 року)

Рідний край починається від батьківського порога, стежини, стрункої тополі біля хати, з барвінку, який ніжно стелиться в садочку. А ще він починається з прадавніх коренів роду.

Багато широчан звертаються до сільської бібліотеки, щоб дізнатися про рідне село, в якому народилися і живуть вони, дідусі й бабусі, батьки, адже кожен із нас є представником трьох великих родів - своєї родини, свого села та свого народу. Зараз ми перенесемось у ті часи, коли починало розбудовуватися наше рідне село. Запрошую вас до цікавої подорожі.

Село Широка Балка омивають води Дніпро-Бузького лиману, тут вільно дихається ароматом морського вітру і стиглого хліба, запашних троянд і винограду. Перерізає село балка – саме про це і свідчить назва.

Історія села сягає сивої давнини. Місцевість заселена здавна. Виявлені залишки поселення доби бронзи і міді (ІІІ-ІІ тис. до н.е.), городище «Золотий ріг» та курганний могильник (І тис. до н. е. - ІІІ тис. н.е.) сарматів (І тис. н.е.) і кочівників (ХІ-ХІІІ тис.)

Старожили, а також педагоги, які багато часу присвятили вивченню історії села, стисло, але цілком зрозуміло розповідають, як виглядала Широка Балка до Жовтневої революції. За відомостями 1887 року в селі було 2080 мешканців, нараховувалось 357 дворів, з них привілейованого класу - 2 господарства, селян - 327, міщан - 27 дворів. В однокласній школі навчалось 92 учні - в основному діти заможників. З середньою освітою було 4 чоловіки. «Школою науки» вважалася розкішна церква, збудована за кошти багатія Процька та збору прихожан. Місцем дозвілля вважався винний льох та корчма, куди збирались селяни. Панські та куркульські землі, рибний завод були постійним місцем тяжкої праці, без обмеження робочого дня і з мізерною платою праці сотень чоловіків, жінок та підлітків. Якщо чоловікам за виснажливу, майже цілодобову працю платили карбованець, то жінкам, а також підліткам - 40-50 копійок. У сільському господарстві головною тягловою силою залишалися коні. А ще - однокорпусний плуг, дерев’яна борона, коток на гармані для обмолоту снопів і дошка для різки полови. Найвищі врожаї пшениці на пару - 50 пудів з десятини. Найбільш престижно сільськогосподарська професія - коваль і тесляр. Були й кілька кустарів-кравців.

На могилі чорнобильця

Одним одна сиджу побіля цього

Маленького могильного стола.

Все думаю, збираючи ці сльози,

Ну як збагнути? Я - уже вдова.

Яке страхіття в цім короткім слові!

Яка це пустка, й вороття нема…

Тебе пустила заробити грошей.

Навіщо? Лихо! А тепер сама…

А не пустила б, впала на порозі,

Обвила ноги: “Ні! О, не пущу!..”

Тепер згрібаю з столу срібні сльози

Й собі ніколи цього не прощу.

А втім, чи я одна така вдовиця?

Чийсь муж повинен лихо відвести.

Аби таємна смерть людей не жерла

І порох у Чорнобилі змести.

Ось так. Росте чорнобиль на могилі,

Трава струнка, духмяно-запашна.

Вдовиний біль…І доля, наче пісня,

Сумна, журлива й дуже затяжна.

Світлана ШЕРЕМЕТА, с. Широка Балка.

Погіршення зору, ламкість волосся, млявість... Ці перші симптоми авітамінозу найчастіше виявляються навесні, коли організм потерпає від нестачі вітамінів. У цей період людина втрачає працездатність і бадьорість. Більше того, стає дратівливою і напрочуд розсіяною. Від поганого настрою навесні якнайкраще допоможуть здоровий спосіб життя і правильне харчування. За даними спеціалістів Всесвітньої організації здоров’я, нормальне самопочуття і гарний настрій на п’ятдесят відсотків залежать від... раціону.

Замість майонезу - рослинна олія

Навесні сезонні овочі та фрукти, що лежать на полицях магазинів і супермаркетів, містять недостатню кількість вітамінів. Запасатися ними корисно влітку. Разом із м’ясом і картоплею треба споживати огірки, помідори та інші овочі, вирощені на городах, а не в теплицях. Майонез краще замінити звичайною олією. Для здоров’я корисні різноманітні рослинні олії. Зокрема, кукурудзяна, оливкова та лляна. Вони містять ненасичені жирні кислоти, які знижують вміст холестерину в крові, видаляють жовч і, найголовніше, запобігають раковим захворюванням.

Доброякісна гіперплазія передміхурової залози (ДГПЗ) – захворювання, яке виникає у чоловіків старше 50 років. ДГПЗ – доброякісна пухлина, що розвивається з особливої тканини передміхурової залози – парауретральних залоз. Простатит – запалення передміхурової залози.

ДГПЗ проявляється у вигляді порушень сечовиділення аж до повної затримки сечі: прискорення сечовиділення вдень (норма 5-7), сечовипускання вночі (у молодому віці чоловіки не повинні вставати, щоб спорожнити сечовий міхур), сечовиділення млявим струменем, відчуття неповного спорожнення сечового міхура.

Запідозрити захворювання можна, виходячи з цих скарг. Лікар обов’язково оглядає передміхурову залозу через пряму кишку. При цьому з великою ймовірністю встановлюється діагноз аденоми за розміром, формою, консистенцією простати. При ректальному огляді встановлюється інше захворювання простати – простатит, виключається рак простати.

Ультразвукова діагностика – точний, високоефективний і недорогий метод, за допомогою якого визначаються розміри, форма, варіант росту аденоматозних вузлів. Визначається також обсяг залишкової сечі – показник, що характеризує ступінь тяжкості захворювання. Обсяг залишкової сечі – це кількість сечі, що залишається в сечовому міхурі після сечовиділення. У нормі після сечовиділення сечовий міхур повністю порожніє.

Лікування аденоми призначає лікар-уролог. Медикаментозна терапія повинна бути довготривалою і регулярною.

Оперативне лікування ДГПЗ рекомендовано у таких випадках: великий обсяг гіперплазованої простати, великий обсяг залишкової сечі, гостра затримка сечі, часті сечовипускання вночі, які істотно порушують якість життя. Існують і інші показання для операції, які індивідуально визначає лікар.

Інна Сергеєва,

лікар-хірург Станіславської дільничної лікарні.

Застосування отрутохімікатів у приватному секторі для боротьби з шкідниками та хворобами рослин набуло значного поширення. При невиконанні вимог їх використання можуть виникати отруєння людей, тварин, птахів, забруднення навколишнього середовища. Щоб уникнути цього, необхідно купувати пестициди (отрутохімікати та агрохімікати, мінеральні добрива) в місцях їх узаконеної торгівлі, при наявності у продавців дозвільних документів (дозволи санітарної служби та інспекції по захисту рослин). Купувати потрібно лише фасовані та герметично упаковані препарати, на упаковці яких є інформація про препарат: інструкція з його використання, заходи безпеки, терміни придатності, сигнальний напис “обережно – отрута” українською мовою та юридична адреса підприємства, яке виготовило препарат, в іншому разі препарат може бути підробленим.

Хімічні обробки слід проводити зранку, при безвітряній погоді, обов’язково використовувати засоби спецзахисту (халати, рукавиці, респіратори).

Коли в саду під деревами ростуть полуниці, кріп, щавель та інша зелень, їх необхідно прикрити поліетиленовою плівкою. В місцях обробки пестицидами забороняється зберігати воду, харчові продукти, предмети домашнього вжитку, їсти, пити та палити цигарки.

Отрутохімікати, добрива, обприскувальні засоби слід зберігати в окремих, недоступних для дітей місцях, під замком.

При недотримані правил безпеки можливі випадки отруєнь: головний біль, сонливість, слабкість, нудота, біль у животі тощо. При появі таких симптомів необхідно викликати лікаря. До його приходу треба негайно вийти з місця проведення робіт, при потраплянні отрути на шкіру змити її водою або витерти чистою ганчіркою. При ураженні слизових оболонок очей треба промити їх водою. Якщо отруйні речовини потрапили в організм через рот - випити якнайбільше питної води, щоб викликати блювання.

Отрутохімікати не шкідливі для здоров’я лише тоді, коли дотримуватися правил особистої гігієни і безпеки при роботі з ними.

Лідія Богдан,

помічник лікаря з гігієни праці.

У цьому році гасло Всесвітнього дня здоров’я, який відзначався 7 квітня, - “Стійкість до протимікробних препаратів та їх глобальне поширення”. Особлива увага пандеміям ВІЛ/СНІД, туберкульозу та малярії вибрана не випадково.

Усі ми чули розповіді про мікроби, які нечутливі до антибіотиків. І дійсно, багатьом з нас під час лікування доводилось змінювати один антибактеріальний препарат на інший через те, що перший був неефективним. Але треба розуміти, що така стійкість до ліків — це не помста матері-природи людству,а закономірний результат. У певних популяціях бактерій можливі розбіжності в структурі молекул, на які направлена дія антибіотиків,тобто частина молекул більш чутлива до дії ліків, ніж інші молекули. Ця розбіжність є цілком випадковою. Відповідно, при дії антибіотика на дану популяцію саме ця невелика кількість бактерій виживе, а через декілька поколінь виникне популяція, яка повністю не чутлива до дії антибіотика. До речі, схожий ефект спостерігається у рослин (стійкість до гербіцидів) та комах (стійкість до пестицидів). Цей факт є результатом природного відбору, але він не перекреслює всього корисного, що приносять нам антибіотики та інші хімічні сполуки. Прикладом цього може бути ситуація з туберкульозом. Щорічно у світі ним захворює 10 мільйонів чоловік, 3 мільйони помирає, 8 тисяч з них - щоденно...

Під такою назвою з 11 квітня до 25 травня проводиться фотоконкурс. Передбачено 4 номінації:

1. «Посмішка дитинства»

2. «А що у нас сьогодні на обід?»

3. «Я - сімейний помічник»

4. «Я граюсь, не заважайте…»

Участь у конкурсі може взяти кожен, хто захоплюється фотографією та бажає підготувати фотороботу відповідно до тематичної спрямованості. Участь у фотоконкурсі є безкоштовною. Учасник може подавати не більше трьох авторських робіт у кожній номінації та має гарантувати, що фотороботи зроблені ним персонально.

Вимоги до фоторобіт: формат фото А-5, без застосування комп’ютерних програм, фотографія повинна бути якісною, віддрукованою на фотопапері.

Роботи слід надсилати до районного центру соціальних служб для сім‘ї, дітей та молоді за адресою: смт Білозерка, вул. Михайлевського, 29. Тел.33072.

Було це давно. Дуже давно! Ще були живі мій батько та його друзі - пасічники, з якими він займався бджільництвом. Трапилось це на початку червня. Треба сказати, що в травні вулики вивозились в акаційовий ліс для збирання меду. Пасіка залишалась в лісі тижнів два-три і,коли накопичувався мед, бджолярі їхали викачувати його. Так було і цього разу. Приїхали на пасіку батько зі своїми друзями Іваном Петровичем та Олексієм Миколайовичем. Ми з мамою були помічниками. Приїхали дуже рано, бо роботи було багато. Але, як на гріх, погода не сприяла роботі: сонце не виходило з-за хмар, бджоли сиділи біля вуликів і не думали вилітати на збір. Іван Петрович був нетерплячий і вирішив все ж почати качку, не зважаючи на погану погоду, хоча батько попереджав, що можливий напад бджіл. Бджоляр розкрив вулика і почав вибирати рамки з медом. Бджоли, які сиділи без роботи, нараз збунтувалися і почали активно нападати на «ворога». Іван Петрович не здавався і вибирав рамки, не звертаючи уваги на бджіл. Щоб хоч якось захиститись від укусів, він надів ватянку. Але для бджіл ватянка не перешкода: вони позалазили в рукави, за комір і нещадно кусали бджоляра. Батько вирішив якось допомогти другові і вилив на Івана Петровича відро води. Очманівши від укусів бджіл та холодної води, Іван Петрович скинув ватянку і, немов божевільний, почав топтати її. А потім побіг кудись у ліс. Батько теж вирішив покинути місце бою і заскочив в будку для сторожа.

Коли батько та його друг «воювали» з бджолами, Олексій Миколайович сидів під акацією і посміювався, дивлячись на цю виставу. Коли ж у бджіл не залишилось жодного об’єкту для нападу, вони ринулись до Олексія Миколайовича. Той, натягнувши бджільницьку шапку, не став чекати, коли бджоли накинуться на нього, і чкурнув у ліс так, що аж гілля затріщало. Ми ж із мамою сиділи в наметі, не висуваючи носа, боячись, щоб і нам не перепало.

Нас врятувало сонце, воно визирнуло із-за хмар, розігнавши туман. Бджоли відразу ж перестали хвилюватись, і скоро вся пасіка розлетілась на роботу. Коли на галявині стало тихо, бджолярі почали сходитися. Першим виліз із будки мій батько. Око у нього запухло, а вухо було схоже на вареник. Олексій Миколайович прийшов другим. На диво, бджоли його майже не покусали, зате все обличчя було подряпане так, ніби він купав кота. Виявилося, що коли він тікав від бджіл, шапка закрила йому очі, і він з розгону врізався в кущ гледичії. Не встигли ми обробити йодом його подряпини, як на галявину вийшов Іван Петрович. На нього ми витратили не тільки йод, але й двісті грамів спирту, яким змастили укуси.

Цілий день бджолярі працювали, а коли ввечері зійшлися біля вогнища і почали згадувати події ранку, довго реготали.

Але найцікавішим було те, що наш пес Жучок першим покинув поле бою. Плазуючи, наче ящірка, він дременув з пасіки ще тоді, коли Іван Петрович лише відкрив вулик. І назад, на галявину, прийшов останнім.

Олеся Мак.

ВОРОЖБА

Біля віконця жінка встала,

П’ятак угору підкида

Сусідка зарепетувала:

- Ой, що з тобою за біда?

- Та не горлай, довгоязика,

Я ворожу на чоловіка.

Оце дивись, якщо додолу

Орлом монета упаде,

Павло із чайної додому

Хоч рачки, все ж таки, прийде!

От коли ріжки - інша суть!

Його самого принесуть.

- А як тверезий прийде, люба?

- Тоді монета стане руба!

• У 7-річної Інги почали хитатися молочні зубки. Та тільки випадати не поспішають. Вже й різці показались, а два зубчики все «сидять» на своєму місці. Щоб трохи прискорити цей процес, татко прив’язав до одного зуба ниточку, і порадив Інзі смикати її час від часу. А сам влучив момент і вирвав зуба. А доньці, щоб заспокоїлась, бо дуже плакала, сказав, що вночі прийде Зубна Фея, забере зубчик з-під подушки, а натомість покладе гроші. Треба тільки, коли спати лягати, зубчик під подушку покласти. Так і зробили. Вранці Інгочка прокинулась, мацає під подушкою, і... о диво! Зуба немає! А під подушкою гроші лежать –  татко постарався!

З другим зубом також треба було щось робити. Як таткові вдалося до нього нитку прив’язати - він сам не може збагнути, але зрозумів, що зуб треба видалити зразу ж. Що тільки Інга не виказувала, коли він його висмикнув! А потім зробила висновок: «Я все зрозуміла! Ви з мамою вирішили на моїх зубах грошей заробити!»

• Інзі дідусь запропонував скуштувати квашених кавунів. А вона йому відповіла: «Я це їсти не буду. Ви б ще полуниць наквасили!»

• Син запитує у матері:

- Мамо, у тебе скоро день народження?

- Так, синку, - відповідає мати.

- А що тобі купити?

- Ну, можливо квітку у горщичку, або щось на твій вибір.

- Тоді давай гроші, – сказав малий.

• Шестирічна Оленка на канікулах жила у бабусі. Коли повернулася додому, розповіла мамі:

- У бабці зник кіт. Прийшов через три дні, змерзлий, і гріється на лежанці. Бабця дивиться на нього і запитує: “Де ж ти, паразит, вештався цілих три дні?” Кіт глянув на бабусю і хитро відповів: “Мяу!”

• Родина чотирирічної Софійки кожного літа їздить на заробітки до Криму. Дівчинку беруть з собою. Оскільки більшість мешканців та відпочиваючих півострова розмовляють російською мовою, родині теж доводиться перелаштовуватись. Те ж саме робить і донька. Якось Софійка завела розмову з кицею: «Слухай, Мурка, скоро ми будемо їхати до Криму, так що давай починай мявкати «па русски».

• П’ятирічний Сашко, проїжджаючи у машині біля озера, говорить: «Ой, мамо, дивись – пшеничка росте». На що мама заперечує: «Це не пшеничка, це – комиш». «А, я знаю, це комиш і тут живуть комишульки, які його їдять».